Підготовка до ЗНО

Тема: Історія Стародавньої України

Періодизація

Вид людини

Основні заняття

Відомі стоянки

Форми суспільної організації

Кам’яний вік

Архантроп (Homo habilis (людина вміла)   пітекантроп

Збирання рослинної їжі, слимаків, пташиних яєць. Полювання на дрібних тварин

Усього близько 30 стоянок.Найвідоміші: Королеве(1млн років тому), Лука-Врублівецька, Деркул, Амвросіївка, Кіїк-Коба

Первісне людське стадо — невелике нестійке об’єднання первісних людей

Палеоліт, або давній кам’яний вік Близько 1750тис р. тому—11 тис. років тому Виділяють три етапи палеоліту — ранній, — середній — пізній,

Палеоантроп Homo erectus (людина з прямою ходою), неандерталець

Збиральництво. Полювання на мамонтів, диких коней, зубрів. Будували житла з кісток і шкіри мамонта, шили одяг, видобували вогонь. Зародження мови, перших вірувань

Усього бл200 стоянок. Найвідоміші: Молодове, Житомирська, Антонівка, Кіїк-Коба

Неоантроп Homo sapiens (людина розумна)    кроманьйонець

Збиральництво. Полювання на мамонтів, бізонів, північних оленей. Застосування різних способів полювання (засідки, облави, пастки тощо) Первісні релігії: Тотемізм(віра в кровну спорідненість з тваринами) Фетишизм (поклоніння предметам) Анімізм(віра в душу, духів) Магія(дійство шамана, вплив на події, людей, природу)

Усього близько 500 стоянок. Найвідоміші: Мізин, Межиріч, Кирилівська, Амвросіївка, Молодове, Пушкарі

Родова громада — сталий колектив родичів, що мають спільну власність і працюють разом. Її основою був рід

Мезоліт, або середній кам’яний вік 10—8 тис. років тому

Поява луку і стріл — одного з перших механічних пристроїв, винайдених людиною  Приручення людиною першої тварини — собаки  Поширення вкладишевих (набірних) знарядь: мікролітів (дрібних відщепів, які закріплювалися в пазах дерев’яних або кістяних знарядь) та макролітів (кам’яних знарядь великих розмірів для обробки дерева)  Винайдення човнів і плотів — найдавнішого водного засобу пересування

Волоське, Василівка, Мурзак-Коба, Фатьма-Коба, Кудлаївка, Гребеники, Кодак та ін. (усього відкрито понад 300 пам’яток: стоянки, культові місця, поховання)

Плем’я — група родових громад, які мають спільні мову, територію, вірування, матеріальну та духовну культуру

Неоліт, або новий кам’яний вік 5—4 тис. років тому

Неолітична революція — перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства Поширення нових способів обробки каменю — свердлення, шліфування і пиляння · Перехід від кочового до осідлого способу життя · Приручення більшості свійських тварин: биків, свиней, кіз, вівців · Виникнення виробництва кераміки, прядіння і ткацтва · Перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства:  від мисливства і збиральництва доскотарства і землеробства · Унаслідок значного збільшення населення помітно зростає кількість і розміри поселень · Відбуваються суттєві зміни в духовному світі та світобаченні людини. Помітно прискорюється розвиток людського суспільства

Микитинська слобідка

Енеоліт, або мідно-кам’яний вік  4—3 тис. років до н. е.

· Перехідний етап від кам’яного віку до доби металів, період остаточного утвердження домінуючої ролі відтворюючого господарства · Мідні знаряддя праці поступово витісняють кам’яні, відбувається перехід від мотичного до орного землеробства з використанням тяглової сили (бика) Відбувається перший великий суспільний поділ праці — відокремлення скотарства від землеробства. Землероби вели осідлий спосіб життя, будували укріплені поселення, винайшли рало; скотарі винайшли колісний транспорт, удосконалили зброю, приручили коня · Поширення у лісостеповій зоні України трипільської культури землеробів, у степовій — середньостогівської культури скотарських племен

Трипільська культура (кінець V тис. до н. е. — середина III тис. до н. е.) Назва походить від с. Трипілля під Києвом, відкритого в 1893 р. археологом Вікентієм Хвойкою Поширена в лісостеповій смузі від Румунського Прикарпаття на заході до Середнього Подніпров’я на сході. На пізньому етапі обіймала територію у 200тис.км² і сягала Північного Причорномор’я на півдні Етнічна належність не встановлена. Відомо понад 3 тисяч поселень та 200 поховальних пам’яток На ранніх етапах поселення були невеликими, складалися із 7—14 жител на площі в 1—2 гектари. Розташовані на берегах річок, схилах долин Основу господарства складало орне землеробство і скотарство. Вирощували пшеницю, ячмінь, горох. Землеробство було екстенсивним, переложним: один раз на 50—70 років ділянки і поселення переносилися на нові місця. Основу стада складала велика рогата худоба. Дрібну рогату худобу і свиней розводили на м’ясо Наприкінці V — у першій половині IV тис. до н. е. у межиріччі Південного Бугу та Дніпра виникають протоміста. Усього відомо близько 20 поселень площею понад 100 гектарів. Найбільше — Таллянки, де на площі в 450 гектарів знаходилося 2800 будівель, у яких мешкало до 14 тис. осіб Унаслідок екологічної та господарської кризи першої половини III тис. до н. е. трипільська культура розпадається на окремі локальні групи

Перехід від материнського роду (матріархату) до батьківського (патріархату)

Бронзовий вік 2 тис. років до н. е.— VIIIст. до н. е.

· Поява бронзи (сплав міді та олова) —першого штучного металу, створеного людиною  Кочові( скотарські) племена  - Ямна культура, катакомбна, зрубна. Посилюється обмін між племенами · Триває поглиблення першого суспільного поділу праці. У Лісостепу розвивається орне землеробство, у Степу — пастуше скотарство · На зміну родовій громаді приходить сусідська, з’являється майнова нерівність · Посилення ролі батьківського права в роді спричиняє встановлення патріархальних відносин. Відбувається подальше виділення з роду парної сім’ї (усе частіше будуються невеликі житла для однієї родини) · Зростає рухливість населення завдяки удосконаленню способів пересування водою і суходолом · Виникають великі етнокультурні утворення. (Укр.Лісостеп входив до ареалу поширення тшинецько-комарівської культури праслов’ян

Союзи племен — політичні об’єднання кількох племен (за певних умов ставали зародками державної організації)

Ранній залізний вік VIIIст. до н. е.-IVст. н. е.

Люди навчилися виплавляти залізо, що спричинило появу значно міцніших і гостріших знарядь, порівняно з тими, які раніше виготовлялися з каменю, міді чи бронзи Використання заліза зумовило різке зростання продуктивності праці; людина стала виробляти більше, ніж споживала Відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від землеробства Виникло виробництво товарів безпосередньо для обміну, а також продажу. Торгівля вийшла за межі окремих племен Розвиток землеробства, ремесла і торгівлі сприяв поглибленню майнового розшарування, став передумовою до виникнення нових суспільних відносин

Кіммерійці Індоіранська IХ—VII ст. до н. е.

заняття

Походи, війни. Царі

Писемні згадки

Державні утворення

Рівень культури

Кочове скотарство

Проти Урарту, Ассирії, Лідії, Фрігії

Гомер «Одісея»

Кургани, камяні стовпи

Скіфи Індоіранська VII—III ст. до н. е.

514р. до н. е – похід Дарія І 4ст.до н. е. – війна з Філіпом (відзначився цар Атей) Війни з Мідією, Лідією

Геродот

1)Велика Скіфія 2) Мала Скіфія –ст.Неаполь (кін 3 ст.до н.е.- 3ст. н.е)

Культ посвяти молодого воїна, Культ побратимства, Культ поховання – кургани ( товста Могила, Чортомлик, Солоха) Звіриний стиль – пектораль Папай (бог неба) Апі (богиня Землі)Таргітай (перша людина)

Сармати Індоіранська III ст. до н. е. — III ст. н. е.

Найвідоміша цариця Амага. 372р.- розбиті гунами

Страбон

Жили племенами – алани, роксолани

Античні міста-колонії у Північному Причорномор’ї

I. Грецький період (друга пол. VII — сер. I ст. до н. е.). Грецьке проникнення у Північне Причорномор’я і поширення тут грецької культури населенням

Ольвія(у перекладі«щаслива»)  Херсонес(у перекладі«півострів»)  Пантікапей(у перекладі«рибний шлях»)  Тіра (від грецької назви ДністраТірас)

Суспільний лад – рабовласницька демократія, або аристократія. Республіка ( виняток – Боспорське царство, яке обєднало 20 полісів.  Мітрідатом Євпатором) 107р.-  повстання Савмака

II. Римський період (середина I ст. до н. е.—IV ст. н. е.). Північне Причорномор’я опинилося у сфері впливу Риму

Провідна галузь — виробництво зерна (пшениця, ячмінь, просо, жито)  Розвиток садівництва і городництва. Великих масштабів набуло виноградарство, яке стало основою виноробства  Розвиток тваринництва: розведення биків, коней, кіз, вівців, свиней, курей, качок

Було поширене залізоробне, ювелірне, склоробне виробництво, будівельна справа. Найбільшого розвитку набуло керамічне виробництво  Розвиток домашніх ремесел: чинбарство, прядіння, різьблення по дереву і кістці  Головні промисли: рибальський, мисливський і солевидобувний

·Колонії вели торгівлю з місцевими племенами (продавали зброю, тканини, кераміку, ювелірні вироби, вино тощо) і Східним Середземномор’ям (вивозили зерно, худобу, шкіру, пушнину, рабів ) ·Торгівля з місцевою людністю мала переважно обмінний характер, у колоніях використовувалися гроші

Готи Германська III—IV ст. н. е. Гуни Тюркська IV—V ст. н. е. Авари Тюркська VI—VII ст. н. е.