Година спілкування на
тему: «Мій дім - моя Україна».
Мета: формувати
ціннісне ставлення до держави, українського народу, розвивати пізнавальний інтерес, прагнення до творчих справ і
вчинків, критичне мислення, виховувати любов та гордість за свою Батьківщину,
патріотичні почуття за свій край, за людей, які живуть поруч з нами,
громадянську відповідальність.
Обладнання та
реквізити:
1.Мультимедія,
комп’ютер для музичного оформлення та
для демонстрації презентації.
3. Малюнки
дітей присвяченні патріотичній тематиці, заздалегідь прикріплені на одній з
частин дошки.
4. Кольоровий папір чи стікери (жовтий
і блакитний), контур України намальований на ватмані чи на іншій частині дошки.
Хід заходу.
I. Організаційний момент
П. Підготовка до сприйняття.
Вчитель читає
вірш. На тлі вірша показ кількох слайдів з символікою і картинами нашої Батьківщини.
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж чужий в пустині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, - без Батьківщини
Микола Чернявський
Вчитель звертає
увагу, що вірш з першого рядка, якого можна утворити слово, називається
акровірш.
- Що ж таке для людини
Батьківщина?
- Що він вважає своєю
Батьківщиною?
- За що любить свою
Батьківщину?
· країна, в якій ми
живемо
· будинок, де
народився
· берізка біля рідного
порога
· місце, де жили його
предки і т. д.
Вчитель. Наша
Батьківщина відсвяткувала 25- річницю від дня свого народження. А відбулась ця
подія 24 серпня 1991 року, саме тоді було прийнято Акт проголошення
незалежності.
Україна – одна з найбільших країн
у Європі. Щасливі ми, що народилися і живемо в ній. Тут жили наші прадіди,
живуть батьки, тут корінь українського народу. І де б не були скрізь відчуваємо
поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово, вслухаємось у
чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови. Україна –
це наша історія. Бо поки ми пам’ятаємо історію свого народу, ми існуємо, як
нація. Від розуміння і любові кожного з нас залежатиме, яким буде майбутнє
України.
III. Створення проблемної ситуації.
Вчитель. Я
розповім вам казку, яка називається «Де народився, там і пригодився».
Послухайте уважно.
В одному лісі жили два
брати: білченята Сірик і Рижик. Мама Білка запасалася припасами на довгу зиму,
та ще виховувала маленьку доньку – Біляночку. А Сірик і Рижик повинні були
допомагати мамі, а у вільний час гралися з мешканцями лісу.
Сірик був дуже
працьовитий. А ще він часто допомагав різним лісовим жителям. Мурашок перенесе
через велику колоду, жабу посадить на спину і швидко домчить до болота, де її
чекають маленькі жабенята. Підніме пташеня, що випало з гнізда. Побачить
зламану гілочку – тугенько перев'яже її травичкою. З усіма завжди привітається
і побажає добра і здоров'я. Міг довго Сірик милуватися красою лісу, сонячним
сходом і заходом. Він любив кожну травинку, поважав кожного жучка. А Рижик все
грався і грався під теплим літнім сонечком.
Одного разу, коли
Сірик і Рижик повернулися додому, то побачили, що Біляночка плаче.
- А де мама? - запитали брати.
- Сорока сказала, що
маму вбили злі хлопчаки.
- Що ж будемо робити?
– запитав Сірик,
- Я не знаю, -
відповів Рижик.
Вночі, коли Сірик,
вкрив своїм хвостиком сестричку, заснув, Рижик потягнув майже всі припаси і
втік в чужий ліс. Він чув, що там, на чужій стороні, добре живеться всім
лісовим мешканцям.
Засмутився Сірик. Та
робити нічого – сльозами горю не допоможеш.
Став він і сестричку
ростити, і запаси на зиму готувати. Вчив цьому і сестричку. Не забував і добрі
справи робити, хоча дуже втомлювався. Радів Сірик, що комусь зміг допомогти.
Вечорами ходив до Мудрої Сови. Як багато вона знала!
Сова розповідала про
свою рідну домівку – рідний ліс. Дізнався Сірик як стара прабабуся Білка
рятувала від пожежі лісових мешканців.
- Пишайся своїм лісом,
своєю сім'єю, казала Мудра Сова. Він годувальник. Тут кожен кущик рідний, кожна
травинка!
Так минуло літо,
золота осінь. А після лютої холодної зими настала ніжна, тепла весна. Якось -
рано вранці почувся стогін.
- Хто ж це? Та й голос
знайомий.
Помчав швидше Сірик на
ці звуки і що ж бачить? Рижик лежить - весь скуйовджений,схуд сильно.
- Що з тобою, дорогий
братику?
- Знаєш, Сірик,
виявляється, своя домівка дорожче всього на світі. Поки були запаси, жилося
мені. А як закінчилися, туго стало. Жителі там не вміють співчувати. Ніхто не
допоможе. Та й сам я нічого не навчився: ні шкірку чистити, ні рятуватися від
хижаків. Пробач мене, Сірик, якщо можеш.
- Та я давно тебе
пробачив і радий нашій зустрічі. Підемо швидше додому. Я тебе навчу всьому,
адже вчитися ніколи не пізно.
Дружно і щасливо зажила
сім'я білок. А лісові мешканці говорили:
- Молодець Сірик.
Таким жителем треба пишатися. Він любить свій край, він його охороняє, він усім
допомагає. Своєю працею і добром він рятує нашу маленьку батьківщину – наш ліс,
в якому ми народилися і живемо, який нас напуває і годує, вчить добру і
милосердю.
Первинні враження від почутої казки.
- Що вам хочеться сказати?
- Чи сподобалась вам казка?
- Як ви ставитеся до її героїв?
- Чому така назва?
Одна Батьківщина і двох не буває,
Місця, де родилися, - завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
IV. Розкриття теми виховної години.
Вчитель:Перед вами
пелюстки соняшника. До кінця заняття ми його «виростимо».
Давайте прочитаємо, що написано в середині квітки:
Любити і пишатися
своєю Батьківщиною – це ........
Ми будемо брати пелюстки і обговорювати те, що на них
написано. Будемо доводити прикладами з казки і з нашого життя, з життя рідного
краю та нашої Батьківщини.
(Для кращого сприйняття написи на пелюстках, вірші дублюються
на екрані)
1 пелюстка. Любов до всього прекрасного.
Вчитель. - Любив
Сірик рідний ліс, свою сім'ю? Доведіть.
- А ви любите своє рідне місто, свою сім'ю? За що?
- Чи можна, дивлячись на ваші малюнки, сказати, що ви любите
свою Батьківщину, помічаєте прекрасне?
Приємно мати справу з людьми, які люблять свою Батьківщину.
Таких людей поважають, допомагають набувати знання, що б Батьківщині, а значить
і сім'ї, місту, школі від їх любові і турботи жилося краще.
“ Усе гарне в природі - від сонця;
а все найкраще в житті - від людини і її любові".
М. Пришвін
Висновок:
Любити Батьківщину – любити і цінувати все прекрасне.
Вчитель. Тільки
пам'ятайте, діти, що часом красива людина може творити злі справи. А людину з
негарною зовнішністю всі люблять за її доброту, за її чесність і працьовитість.
2 пелюстка. Повага до своєї країни, її минулого.
Вчитель. - Поважав
Сірик свою маленьку країну, свій ліс, цікавився історією свого лісу?
- Чи може хтось із вас розповісти історію нашого міста,
цікаві факти з історії України?
Історії ж бо пишуть на столі,
Ми ж пишем кров'ю на своїй землі,
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
Піснями і невільницьким плачем.
Ліна Костенко
З гіркотою згадуємо минуле України. Історія кожного народу
має героїчні й трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. На долю нашого народу
випало більше трагічних. Русь-Україна - наша предковічна прадідівська земля.
Вона відома всьому світові багатими землями, хлібом-сіллю, піснею, добрими
людьми. Так склалось, що споконвіку наші природні багатства були ласим шматком
для сусідів. Вижити, вистояти в боротьбі проти їхніх зазіхань - було
найголовніше для українців.
Пригадаймо навали татарських орд, турецьких яничар,
польських феодалів, які хотіли поневолити український народ. Російський царизм
заборонив писати і друкувати українською мовою, мати власну історію.
Знання своєї історії, досвіду попередніх поколінь допомагає
орієнтуватися у світі, відчувати себе впевнено. У всі часи люди спиралися на
досвід своїх попередників. Без історичного минулого неможливо ні теперішнє, ні
майбутнє. Невдачі і помилки минулого призводить до досягнень і заслуг цього,
допомагає вижити у скрутний час. Тому поважати людей, знати її минуле – це і є
гордість за свою Батьківщину і любов до неї.
Висновок:
Любити і пишатися Батьківщиною це значить – поважати країну, її минуле.
3, 4 пелюстки. Бути добрим. Берегти свою Батьківщину.
Вчитель. - Скажіть,
у чому проявлялася доброта Сірика? А його дбайливе ставлення до Батьківщини?
Патріотизм і любов до Батьківщини проявляється в умінні цінувати
і берегти свою країну, в прагненні змінити її на краще, зробити чистішою,
добрішою, гарнішою. За чистим відремонтованим дорогам приємніше і зручніше
ходити. Приємніше мати справу з порядними людьми, а не з хамами і негідниками.
Приємно насолоджуватися красою природи і людських творінь.
Вчитель. - Ми з
вами пограємо в гру «Добрячок»:
Я читаю твердження, а ви, якщо згодні, ляскаєте в долоньки,
якщо не згодні, піднімаєте руки до гори.
* Допомагай тільки тому, хто тобі
допомагає.
* Прибирай сміття не тільки біля
будинку, але і в школі, в лісі.
* Якщо допоміг – стій і чекай
подяки,
* Твори добрі справи для радості
собі та іншим.
* Добрі справи робити не треба, а
то сил на щось інше не залишиться.
* Навіть якщо ти робиш добрі
вчинки це відразу не помітять, продовжуй сіяти навколо тільки доброту.
Якщо людина добра і
береже свою землю, свою родину, свою Батьківщину, вона дарує щастя іншим. Така
людина всього доб'ється у житті. Справжня любов і гордість проявляється в
умінні бути моральною людиною, споглядати навколо себе красу і добро.
Висновок:
Любити і пишатися Своєю країною – бути добрим і берегти свою Батьківщину.
5 пелюстка. Бути працьовитим, вести здоровий спосіб
життя, піклуватися про екологію свого краю.
Вчитель. – Чи працьовитий
Сірик? Здоровий він?
- Чи Любите ви працювати. Піклуєтеся про своє здоров'я?
«Важко знайти ніжні й
сердечні слова, які не були б вже сказані про Вітчизну. Велика, священна і
прекрасна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих
серцях. Наша любов до рідної Вітчизни - творча любов. Патріот не той, хто вміє
виголошувати пишні фрази, а гой, хто своєю копіткою, щоденною працею множить
багатства рідної землі, прикрашає, перебудовує свою Батьківщину».
Ці слова В.
Симоненка актуальні і зараз.
Над охороною здоров'я ми зараз попрацюємо.
Фізхвилинка.
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки.
Вище руки підніміть,
А тепер їх опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз,
За роботу, все гаразд.
Висновок:
Любити Батьківщину і пишатися нею - це значить бути працелюбною людиною, піклуватися
про здоров'я та охорону природи.
6 пелюстка. Захищати Батьківщину.
Поясність прислів’я: - За рідний край і життя віддай? Чому?
Вчитель. Захищали
нашу землю в минулому козаки - вірні сини своєї неньки. Скроплена кров’ю своїх
дітей наша земля і під час двох світових війн. І сьогодні на Сході боронять від
клятого ворога рідну землю наші солдати - воїни АТО.
Ще два роки
тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною,тепер же майже
кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ми не особливо
звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули
нового змісту. Наші серця навіки з героями Небесної сотні, воїнами у боротьбі
за свободу та єдність України. Оголошується хвилина
мовчання загиблим героям України.
Висновок:
Любити і пишатися своєю Батьківщиною, своєю сім'єю значить захищати свою
Батьківщину.
7 пелюстка. Любити і пишатися своєю Батьківщиною –
значить бути толерантною людиною. Поважати всіх людей, їх думки, їх колір
шкіри, їх сімейний стан.
Вчитель. - Поважав
Сірик жителів лісу?
- Поважаєте ви один одного?
Поважати треба всіх: і старих, і молодих, і навіть, як
сказано в Біблії, «хто може посковзнутись в житті» – наркомана, п'яницю. Де
гарантія, що хтось близький не оступиться?
Толерантність врятує світ.
Толерантне ставлення людини
Збереже планету від негод,
Розрубає мотлох павутини,
Переріже нитку перешкод.
Толерантне ставлення до всього
Збереже, врятує і спасе,
Допоможе вгледіть перемогу,
Допоможе витримати все.
Будь завжди нестримним вільнодумцем,
Свої мрії пензлем намалюй.
Освіти життя яскравим сонцем,
Толерантний Всесвіт побудуй.
Поважай інших – і тебе будуть поважати. А якщо тебе
поважають, візьмуть легко в будь-яке товариство, на роботу. Ти зможеш добитися
хороших результатів. Твої результати зроблять твою сім'ю, місто, Батьківщину, а
значить, і тебе щасливішим.
Висновок:
Любити і пишатися Батьківщиною – бути толерантним.
V. Підбиття підсумків виховної години.
Вчитель. – Давайте
дамо відповідь на головне питання нашої розмови – що значить любити і пишатися
своєю Батьківщиною?
- Проговоримо гуртом, що для цього треба робити у своєму
житті (проговорюють, дивлячись на утворену квітку).
VI. Рефлексія.
Вправа « Сердечко»
Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна, і єдина,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Вчитель В кожного
з нас Батьківщина в самому серці. З кольорового паперу, який лежить на партах, виріжте сердечко, на ньому
напишіть побажання чи слова привітання нашій Батьківщині.
(Музичний супровід
під час роботи над сердечками – пісня
ТІК « Люби Україну». Зроблені
сердечка діти прикріплюють на дошку чи ватман, де намальований контур нашої
держави, при цьому озвучують написане привітання, чи побажання.)
Вчитель Дякую вам
за співпрацю!
Любіть свою Батьківщину, свою родину, бережіть, помічайте
все живе навколо. Не проходьте повз того, кому не добре.
Ми — патріоти України
І кращої нема ніде!
Нам наймиліша і єдина
Вітчизна за усі світи!
Чарівна, рідна Україна,
Ми — українці, я і ти!
Використані джерела, інтернет ресурси:
Автор: Вчитель
історії СЗОШ № 6 м. Хмельницького Гербаносенко О.С.
Немає коментарів:
Дописати коментар