Матеріали для уроку закріплення і узагальнення знань з теми: "Українська культура в роки НЕПу" 10 кл.

Практична робота з теми: «Розвиток української культури в роки НЕПу» Варіант І

І. Робота з  документом

З  інтерв’ю  із  С.  Петлюрою  про  українізацію  (1924  р.)

…У  цьому  напрямку  нинішньої  політики  більшовиків  я  вбачаю  чергову  їхню  поступку  стихійній  силі  українського  національного  руху,  а  водночас  логічно  послідовний  і     політичний  захід  з   метою  оволодіти  силою цього  руху  й   зміцнити  свої  позиції  в   Україні…

…Більшовицька  українізація  має  розглядатися  як  одна  ланка  того плану,  що   вони  його  виношують  на  випадок  збройного  конфлікту  зі  своїми  сусідами.   Говорити  про  успіхи  її  в   самій  Україні поки  що  передчасно.  Відомості,  які  надходять  звідти,  змушують  поставитися  до  неї  радше з недовірою й застереженнями. Як  в  усьому,  що  декларують  більшовики, так  і  в  цьому   питанні  за  гучними  і   гарними  словами  та  високими  ідеями криється  чимало   фарисейства  й  сурогату.  Так,  українізація  спрощено і   прямолінійно  зводиться   лише  до    переходу  на  українську  мову  в  діловодстві  і  до  запровадження  її  у   школах  як  знаряддя  навчання  в
  дусі комуністичних  ідей.  Поки  що  не  чутно,  щоб  до колосальної  за  своїм змістом  й   обсягом  роботи  українізації  залучено  було культурні   сили  України,   які  не  сповідують   комуністичної  віри.

 Ні,  українізацію  проводить переважно  зайшлий  елемент,  комуністи  з  Москви,  які  наспіх  самі  ледь навчилися  і  навчаються  української  мови.  Не  важко  уявити,  скільки викривлень  і   шкоди  принесе  така  українізація  справжній  національній культурі… 

Таким  чином,  українізація,  проваджувана  більшовиками,  в  зазначених умовах   постає  як  обдуманий  хід    політичної  гри  в   інтересах  комунізму, а  не  як  справжній  засіб  задоволення  національних  потреб  35-мільйонного населення  України.

Однак  це  не  означає,  що  вона  не  принесе  деяких,  бодай  короткочасних вигод.  Розрахунок  більшовиків    на  ефект  такої  тактики  в   сенсі  впливу  на українську   еміграцію  й  особливо  на  українське  населення,  яке  живе  тепер у  Польщі,  виявляється  певною  мірою  правильним.

  1)  Яку  оцінку  дає  С.  Петлюра  українізації?

  2)  Чи  відповідала  його  оцінка  реальному  стану  речей?

  3)  Який  вплив  мала  українізація  «на  українську  еміграцію  й  особливо  на  

українське  населення,  яке  живе  тепер  у  Польщі»?

ІІ. Завдання: правильно вставити поняття, імена, дати в історичний текст.

Каральна кампанія за ініціативою В. Леніна по засланню відомих представників російських інтелектуалів, нелояльних до влади більшовиків, за кордон отримала назву («літературна дискусія», «філософський пароплав», «робітфак»)

У 1922-1928 рр. Українську Академію наук очолював (В. Вернадський, О. Левицький, М. Василенко).

 Політика  українізації  сприяла появі у 1926 р. у (Києві, Харкові, Одесі) Вільної Академії пролетарської літератури, ініціатором створення якої став (М. Хвильовий,В.Еллан-Блакитний, М.Зеров).

ІІІ. Робота з візуальними джерелами Завдання: визначте, з якими історичними подіями пов’язані ці плакати? Які з них стусуються культурної сфери? Поміркуйте, до чого закликали ці плакати?

Яка політична сила була їх автором/замовником?

ІV. Тести

1. Ставлення більшовиків до розвитку культури в УСРР у 20-х роках полягало у:

 а) піклуванні про створення умов для вільного розвитку національної культури, мови, освіти, у задоволенні права усіх верств населення України на культурне самови­раження у будь-якій формі;

б) підпорядкуванні національної культури ідеологічним догмам марксизму, підтримці лише тих представників української культури, які цілковито поділяли тези партії про розвиток єдиної інтернаціональної соціалістичної культури, нетерпимості до тих, хто заперечував право більшовиків на істину щодо культуротворчих процесів;

в) невтручанні більшовиків у сферу культурного розвитку, позаяк вони вважали, що створення економічних та політичних умов для побудови соціалізму і комунізму автоматично призведе до відповідних змін у культурі.

2. Позначте вислів Миколи Хвильового, що став гаслом дискусії про шляхи роз­витку українського мистецтва в умовах радянської дійсності:

а) "Геть неписьменність!";                                       б) "Геть від Москви! Дайош Європу!"; 

в) "Мистецтво повинно належати народові!";                    г) "Україна - не Росія";

3. Кіноповість О. Довженка (1943 р.), в якій драматург втілив віру у відродження українського народу, що пройшов крізь випробування війни, називається:

а) "Як гартувалася сталь";                                                   б) "Партизани в степах України";

в) "Земля"; г) "Україна в огні";                                            д) "Щоденник".

4. Провідним літературним об'єднанням у 20-х роках в Україні була Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ), ідейний лідер якої:

а) М. Хвильовий;                   в) М. Зеров;                б) П. Тичина; г) В. Сосюра.

5. Яка з названих ознак найбільш повно характеризує метод соціалістичного реалізму, в рамках якого повинні були в сталінську епоху творити українські митці:

 а) зображення виняткових людей за незвичайних обставин;

б) відтворення почуттів і пристрастей людини як основний предмет зображення;

в) раціоналізм, ігнорування особистих почуттів;

г) возвеличення людини-трудівника як носія ідеалів існую­чого ладу;

д) правдиве конкретно-історичне всебічне зображення типо­вих подій і характерів у типових обставинах.

6. Укажіть, хто з українських письменників у 1925—1928 pp. розгорнув дискусію про шляхи розвитку української літератури як літератури євро­пейської, яка не може орієнтуватися тільки на російську культуру:

а) Микола Вороний;                         б) Олександр Олесь;

в) Микола Хвильовий;                      г) Володимир Винниченко.

7. ВАПЛІТЕ - це:

а) об'єднання письменників і літераторів України в 1920-х рр.;

б) спілка українських фото - й кінорежисерів при Київській кінофабриці;

в) творчий союз українських художників-авангардистів х рр.;

г) мистецьке угрупування театральних діячів України, послідовників Леся Курбаса.

8. Кого вважають винахідником українського кіно:

 а) І. Пулюя;                                       б) І. Сікорського;                  в) І. Тимченка;                       г) О. Довженка.

9. Який з кінофільмів О. П.Довженка включено до почесного списку кращих фільмів світу всіх часів і народів:

a)      "Арсенал";                 б) "Звенигора";                      в) "Україна в огні";

 г) "Земля";                д) "Поема про море".

Практична робота з теми: «Розвиток української культури в роки НЕПу» Варіант ІІ

І. Робота з  документом

З  інтерв’ю  із  С.  Петлюрою  про  українізацію  (1924  р.)

…У  цьому  напрямку  нинішньої  політики  більшовиків  я  вбачаю  чергову  їхню  поступку  стихійній  силі  українського  національного  руху,  а  водночас  логічно  послідовний  і  політичний  захід  з   метою  оволодіти  силою цього  руху  й   зміцнити  свої  позиції  в   Україні…

…Більшовицька  українізація  має  розглядатися  як  одна  ланка  того плану,  що   вони  його  виношують  на  випадок  збройного  конфлікту  зі  своїми  сусідами.   Говорити  про  успіхи  її  в   самій  Україні поки  що  передчасно.  Відомості,  які  надходять  звідти,  змушують  поставитися  до  неї  радше з недовірою й застереженнями. Як  в  усьому,  що  декларують  більшовики, так  і  в  цьому   питанні  за  гучними  і   гарними  словами  та  високими  ідеями криється  чимало   фарисейства  й  сурогату.  Так,  українізація  спрощено і   прямолінійно  зводиться   лише  до    переходу  на  українську  мову  в  діловодстві  і  до  запровадження  її  у   школах  як  знаряддя  навчання  в   дусі комуністичних  ідей.  Поки  що  не  чутно,  щоб  до колосальної  за  своїм змістом  й   обсягом  роботи  українізації  залучено  було культурні   сили  України,   які  не  сповідують   комуністичної  віри.

 Ні,  українізацію  проводить переважно  зайшлий  елемент,  комуністи  з  Москви,  які  наспіх  самі  ледь навчилися  і  навчаються  української  мови.  Не  важко  уявити,  скільки викривлень  і   шкоди  принесе  така  українізація  справжній  національній культурі… 

            Таким  чином,  українізація,  проваджувана  більшовиками,  в  зазначених умовах   постає  як  обдуманий  хід    політичної  гри  в   інтересах  комунізму, а  не  як  справжній  засіб  задоволення  національних  потреб  35-мільйонного населення  України.

Однак  це  не  означає,  що  вона  не  принесе  деяких,  бодай  короткочасних вигод.  Розрахунок  більшовиків  на  ефект  такої  тактики  в   сенсі  впливу  на українську   еміграцію  й  особливо  на  українське  населення,  яке  живе  тепер у  Польщі,  виявляється  певною  мірою  правильним.

  1)  Яку  оцінку  дає  С.  Петлюра  українізації?

  2)  Чи  відповідала  його  оцінка  реальному  стану  речей?

  3)  Який  вплив  мала  українізація  «на  українську  еміграцію  й  особливо  на  

українське  населення,  яке  живе  тепер  у  Польщі»?

ІІ. Завдання: правильно вставити поняття, імена, дати в історичний текст.

Одним із завдань “культурної революції” було (створити систему народної освіти за європейським зразком; сформувати кадри нової інтелігенції).

З (1921, 1923  р.) створювалися школи ліквідації неписьменності  — лікнепи, у яких мали навчатися всі, хто не вміє читати й  писати віком від 8  до 50  років.

Українізація - політика більшовицького керівництва, прийнята на (ХІ, ХІІ, ХІІІ з’їздах РКП(б) у (1921, 1923 р), спрямована на збільшення представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширення сфери застосування української мови в суспільстві. Основними провідниками політики українізації стали (М. Скрипник, М. Грушевський, О. Шумський).

ІІІ. Робота з візуальними джерелами

Завдання: визначте, з якими історичними подіями пов’язані ці плакати? Які з них стосуються культурної сфери?

Поміркуйте, до чого закликали ці плакати?

Яка політична сила була їх автором/замовником?

Які художні засоби використав автор?

А) Б)

Тести

11. Опір процесові "українізації" чинили:

а) українська інтелігенція, яка не хотіла співпрацювати з більшовиками, бо вважала політику "українізації" тимчасо­вою та обмеженою;

б) державні чиновники та партійні функціонери, які за походженням здебільшого були не українцями, а тому інтереси українського культурного відродження були їм незрозумілі; 

в) більшість населення України, яке за умов повоєнної господарської розрухи та голоду було нездатне сприймати ідеї відродження української культури.

12. Укажіть, яка назва зайва в логічному ланцюжку:

«Березіль», «Гарт», «Плуг», «ВАПЛІТЕ»

13. До якої течії  авангарду  належить український художник-авангардист О. Богомазов:

 а) кубізму;                 б) експресіонізму;                 в) футуризму;

г) кубофутуризму;     д) супрематизму;                 е) фовізму?

14. Напрямами і творчими об'єднаннями в українській культурі 20-х років були:

а) "Пролеткульт", "Гарт", "Плуг", ВАПЛІТЕ, об'єднання неокласиків, панфутуристів, конструктивістів.

б) "Меча і рала", Союз письменників України, об'єднання авангардистів "Діаспора";

в) "Український авангард", Спілка письменників України, "Літературна Україна".

15. Яку назву отримав стилістичний та ідейний напрямок розвитку радянського мистецтва?

а) класицизм; б) необароко; в) соцреалізм; г) символізм.

16 У результаті здійснення в Україні в 1920-х – на початку 1930-х років політики коренізації
А) реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в  звичайні райони
Б) замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною  українською мовою
В) збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно- державного апарату
Г) розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення  культурної роботи серед українців за кордоном 

17. Політика коренізації, що здійснювалася в Україні в 1920-х – на початку 1930-х років, передбачала
А) повне витіснення російської мови державною українською мовою з діловодства та засобів  масової інформації
Б) створення національних адміністративних районів, забезпечення культурних прав  національних меншин
В) розширення повноважень республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної  роботи серед українців за кордоном
Г) суцільну заміну на керівних посадах партійно-державного апарату представників інших  національностей українцями 

18. Олександр Шумський і Михайло Волобуєв у 1920-х роках
А) критикували кадрову та економічну політику союзного керівництва в Україні
Б) засуджували «націонал-комуністичний ухил» партійного керівництва України
В) виступали за згортання політики українізації та політики колективізації
Г) були послідовними прихильниками сталінського плану «автономізації»